Кухонна сіль vs CO2: Як стартап Mitico рятує планету, не виходячи з кухні
Чи може звичайна сіль стати ключем до боротьби з глобальним потеплінням? Mitico каже – так! Смішний та науковий погляд на еко-революцію.
Кухонна сіль vs CO2: Як стартап Mitico рятує планету, не виходячи з кухні
Або «Коли твоя наукова дисертація випадково стає рецептом порятунку людства»
Розділ 1: Світ у стилі «запеченого CO2»
Уявіть, що Земля – це величезна духовка, а ми, люди, постійно підкидуємо в неї вуглекислий газ замість пиріжків. Результат? Планета гріється, як піца на максимальному режимі, а вчені розводять руками: «Ну ви ж самі попросили апокаліпсис із крихітною кількістю корисних копалин!».
Чому технології вилову CO2 – це як кіт, що полює на лазерну точку?
За даними Міжнародного енергетичного агентства, всі існуючі установки з уловлювання вуглецю разом зменшують викиди на... 0.01% на рік. Це приблизно як намагатися осушити океан чайною ложкою. А головна проблема – вартість. Будівництво таких систем коштує, ніби ти купуєш iPhone 15 для кожного мешканця Антарктиди.
Розділ 2: Mitico – коли хімія 10-го класу виграє Нобелівську премію
У цій драмі з'являється наш герой – стартап Mitico. Їхня ідея? Використовувати для боротьби з CO2... звичайну сіль! Ну майже. Мова йде про калій карбонат – речовину, яку ви, можливо, бачили в складі мила або печива для сердечників.
Чому ніхто не додумався раніше?
Як пояснює CEO Mitico Клемен Сід: «Наша хімічна реакція – це «доісторична технологія». Можливо, неандертальці використовували її для очищення повітря в своїх печерах». Але є проблема: коли ця «сіль» поглинає CO2, вона перетворюється на кашу, ніби тісто для млинців після дощу. Mitico вирішили це, додавши спеціальний зв'язувач – щось на кшталт гліцерину для крему для рук, але для екології.
Розділ 3: Еко-магія в дії – від Тайланду до вашого чайника
Перший пілотний проект Mitico працює на нафтопереробному заводі в Тайланді. Уявіть собі: величезний котел, який замість диму викидає... нічого. Ну майже. Система захоплює 95% CO2, перетворюючи його на щось корисне – від пластику до екопалива. І все це за ціною менше $85 за тонну – це дешевше, ніж доставка суші під час зливового дощу.
Хто платить за цей еко-цирк?
- Інвестори, які кинули $4.3 млн (це приблизно 143,333 пакетиків солі за ціною ринку)
- Нафтогіганти, які раптом захотіли стати «eco-friendly»
- Центри обробки даних – адже хтось має живити голодний ШІ, який постійно хоче їсти енергію
Розділ 4: Майбутнє, де газові електростанції стають модними
Головна мрія Mitico – встановлювати свої «соляні фільтри» на газових електростанціях. За статистикою США, 43% електроенергії країни отримують із газу. Це як намагатися годувати ведмедя цукерками, але Mitico запевняє: «Ми зробимо ці цукерки... емм... еко-нейтральними!»
Що далі?
План дій простий:
- Переконати промисловців, що «сольовий фільтр» – це не кулінарний експеримент
- Зробити технологію дешевшою за підписку на Netflix
- Перетворити всіх скептиків у фанатів, показуючи їм CO2 у вигляді... ну, скажімо, іграшкових ведмедиків
Епілог: Чому це смішно та важливо одночасно?
Якщо ви досі думаєте, що боротьба з CO2 – це нудні графіки та лекції Грети Тунберг, уявіть собі світ, де:
- Електростанції виглядають як гігантські солонки
- Інженери говорять: «Додайте ще солі в реактор!»
- А діти в школі вчать: «CO2 + K2CO3 = майбутнє»
І якщо ця стаття здається вам смішною – знайте: її міг написати ШІ, якому дуже подобається ідея жити на планеті без атмосфери, що нагадує суп.
P.S. Про TechCrunch Disrupt 2025
Хочете побачити, як Mitico демонструє свою технологію з кухонною солонкою в руках? Зареєструйтесь на TechCrunch Disrupt 2025 у Сан-Франциско! Обіцяємо: CO2 на закуску не подадуть (або все ж таки...?) 🎟️
